Jdi na obsah Jdi na menu
 


Лист християнам Праги

 

 

 

 

Христос Воскрес!

 

 

Хай Він дарує вам свій мир і життя!

Пасха-2014

 

Лист християнам Праги

Дорогий християнине!     

Ти живеш у Празі місті, повному церков, хрестів, образів святих та історичних пам'яток, які прикрашені цитатами з Євангелія та найрізноманітнішими символами Ісуса Христа і християнської віри. І все ж ти живеш в Празі ‒ місті, яке не знає Христа і хулить Бога та його слуг (Дан. 8,8 наст.) У цьому місті є більше храмів, ніж справжніх християн!

Також й інші міста Західної Європи, побудовані християнами, перебувають не у кращому стані. Безперечним фактом є те, що європейська цивілізація, яка в сучасну епоху опанувала світом, була побудована на християнських основах, однак сьогодні вона вже не є християнською. Якщо ти трохи знаєш Св. Письмо, то для тебе не буде невідомим, що це явище ‒ втрата істинної віри ‒ в історії спасіння повторювалося багато разів і Біблія це називає духовним перелюбом або відступництвом від Бога ‒ апостазією. Відступництво є ознакою зіпсутої людської природи, бо «людське серце найлукавіше над все та невигойне» (Єр. 17,9). «Ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям» ‒ каже Господь в книзі пророка Єремії 7, 24. Це відступництво від Христа на рівні цілого народу, культури і всієї цивілізації має свої конкретні історичні причини.

У час Христа це були старозавітні церковні ієрархи, які втратили живу віру в Бога і розп'яли самого Божого Сина. Але Він на третій день славно воскрес! З’явився жінкам, апостолам, п’ятистам братам та іншим. Воскресіння Ісуса Христа викликало у його ворогів безглуздий гнів. А своїм наляканим учням Він зіслав з неба свого Святого Духа і вони сповнили світ Христовим Євангелієм.

Це Євангеліє сьогодні благовіститься і тобі: Христос воскрес! Ні гріх, ні диявол не може цього змінити! Христос воскрес! І Він хоче, щоб ти вірою воскрес разом з Ним!

За тиждень після цьогорічних Великодніх свят (27.04.2014) у Римі має бути проголошений святим папа Іван Павло II. Саме він через свій довгий понтифікат (27 років) мав значний вплив на даний стан західної цивілізації, яку і до сьогодні багато хто вважає християнською.

Він був першим папою в історії Церкви, який офіційно зустрівся з представниками усіх світових (отож і нехристиянських) релігій (Асиж, 1986 і 2002). На цих зустрічах кожен молився до свого бога, а на завершення всі разом «помолилися» Отче наш. Яке посольство цим передав Іван Павло II сучасному людству? Дуже влучно це висловив всесвітньо відомий чеський богослов і знавець різних інших дисциплін проф. Томаш Галік. У своїй книзі «Театр для ангелів» на ст.156 він пише: «Післясоборова відкритість і охота до діалогу публічно і урочисто була продемонстрована перед очима цілого світу папою Іваном Павлом (а потім і папою Бенедиктом) саме молитовною зустріччю в Асижі. Сьогодні вже католицька «теологія релігій» просунулася далі і теорію Ранера (про спасіння невіруючих) розуміє лише як проміжний крок до вчення про присутність Божого Духа і за межами християнства ‒ до вчення, яке також закріплене в документах (ІІ Ватиканського) Собору».

Цими словами Томаш Галік ясно стверджує, що Католицька Церква змінила свою віру, а Іван Павло ІІ є провідником, а сьогодні вже і покровителем цієї нової церкви з новим зміненим вченням. Колишня Католицька Церква завжди вірила, що за поганськими релігіями немає Святого Духа, а навпаки ‒ демони, злі духи. Св. Павло ясно говорить, що те, що погани жертвують ‒ жертвують бісам. (1 Кор. 10,20)

Тому і ти, дорогий християнине-католику, сьогодні поставлений перед важливим рішенням, від якого залежить твоє майбутнє: вічне спасіння в небі або вічне засудження в пеклі. Якщо хочеш бути спасенний, ти повинен з певністю знати, яка віра і яка католицька церква приведе тебе до спасіння.

Віруй в Господа Ісуса Христа, як апостол Петро, який сказав первосвященикам: «Ісус є камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!  І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Ді. 4,11-12). Цю віру мали всі  християнські мученики, Вселенські собори і папи аж до середини 20-го століття. Але Іван Павло II цю віру публічно перед усім світом заперечив і став провідником і символом фальшивої «католицької» церкви. Ця фальшива церква не проповідує «спасіння у відпущенні їхніх гріхів,  через велике милосердя нашого Бога, що ним нас відвідав Схід із висоти» Ісус Христос (Лк. 1,77). Вона проповідує єдність духа всіх релігій і цей дух, який розділяє Ватикан з нехристиянськими релігіями, не є Святим Духом, але духом антихриста.

«Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося у світі»говорить св. апостол Іван. (1 Івана 4,1) Отож нам не йдеться про осудження людей, але про розрізнення духів і доктрин. А що є тим критерієм, згідно якого ми повинні розрізняти духів? Насамперед, як каже Христос ‒ це плоди. (Мт. 12,33) Цим плодом є вічне життя, спасіння! Отож вирішальним є те, яка віра тебе спасе: віра в ім'я Ісуса Христа, єдиного Спасителя світу, або віра в загального духа, який об'єднує всі релігії? Також плодом Духа Божого є «любов, радість, мир» і т.д. (Гал. 5,22) Якщо ми, можливо, у сумнівах, то можемо спостерігати за світовими подіями і подивитися, як любов, радість і мир проявляються, наприклад, в послідовників індуїзму, ісламу, буддизму. Всі ці релігії говорять про мир і спокій, але їх послідовники ненавидять і убивають християн. Віденська обсерваторія релігійного переслідування подає статистику, за якою християнство в даний час є найбільш переслідуваною релігією ‒ при чому, навіть у Європі. Однак сучасні ватиканські лідери  потискають руки переслідувачам християн і говорять з ними  про єдність духа та всесвітній мир ‒ мир, який буде для всіх, які відречуться Ісуса Христа.

Немає жодної згоди і єдності між Христом і Веліялом! (2 Кор. 6,15) Коли увійдеш до чужого дому, то автоматично передбачається, що пристосуєшся порядку, який тут панує. Якщо в цьому домі діється, наприклад, якийсь злочин, то ти радше туди не увійдеш, щоб не бути залученим до цих злочинів. Розумна людина увійде в такий дім тільки тоді, коли має можливість виступити проти зла. Так і справжні християни в минулому входили в поганські храми, щоб повалити ідолів.

Або коли сідаєш в автобус, то автоматично приймаєш порядок, визначений перевізником, і їдеш до місця призначення, яке перевізник наперед встановив. Подібно є і в сфері релігії: з ким маєш видиму єдність і у чийому богослужінні береш участь, з тим поділяєш і його віру та поклоняєшся тому, кому поклоняється він. Тому Католицька Церква завжди вірила і наголошувала, що частиною віри є також і зв'язок з церковною ієрархією, яка цю віру представляє. Католикові не дозволено і ніколи не було дозволено мати єдність віри з  тим, хто не має католицької віри. Саме тому тут існує церковна ієрархія, яка репрезентує цю віру Церкви.

У Празі вже третій рік публічно діє наша Українська Правовірна Греко-Католицька Церква (УП ГКЦ). Ми віруючі християни і католики. Щонеділі ми публічно відправляємо Св. Літургію в греко-католицькому візантійському обряді. Ми вірні Євангелію і відкидаємо єдність віри та духа з поганами. Ми відмовилися від єдності з Бенедиктом XVI, коли цей папа 1.05.2011р. проголосив свого попередника Івана Павла II блаженним, чим схвалив його нехристиянське ставлення до фальшивих релігій. Цією фальшивою беатифікацією Бенедикт XVI публічно відпав від християнської віри і втратив свій уряд. З тих пір папський уряд залишається вільним. Тому ми відкидаємо і єдність з фальшивим папою Франциском, який готується канонізувати Івана Павла II, а також відкинемо єдність і з подальшими їх наступниками, доки вони не признають, що весь Рим відпав від істинної християнської віри і не будуть публічно каятися з цього відступництва. Ми є Церквою з істинною католицькою традицією і зберігаємо всі правди католицької віри та Літургії та традицію греко-католицької церкви.

Багато католиків сьогодні залишаються у видимій єдності з ієрархами, які зраджують Христа, навіть знаючи про цю їхню зраду. Вони вважають, що коли б зреклися папи, то вже не мали б в області віри певної точки орієнтації і не знали б куди, власне, належать. Але це неправильний погляд! І наша Церква УП ГКЦ визнає примат Петра і його наступників. Однак ми віримо, що папа, єпископ і священик, який публічно зрікся істинної віри в Христа, втрачає свій уряд – він не можете мати уряду в Церкві, Містичному Тілі Христовому, членом якого вже не є. Кожен, хто затверділо проповідує єресь проти католицької віри, цим сам себе виключає з Церкви. Ця правда міститься вже у Св. Письмі (Гал. 1,8) і це  підтверджує і канонічне право (CIC, кан. 1364).

Де власне береться віра в примат папи і в інші християнські правди? Джерелом віри в примат папи не може бути тільки сам папа. Тут повинно бути ще щось, що доводить, що вчення пап про їх власний уряд є дійсно Божим одкровенням. Той, хто це доводить, є сам Святий Дух! Він просвічує розум віруючих, так що вони без сумніву приймають вчення, що Христос встановив свою Церкву як видимий організм і призначив Главою Церкви Петра і його наступників. Святий Дух свідчить в наших серцях, що Ісус є Син Божий, в Якому маємо прощення гріхів. Він спонукав перших учнів прийняти Ісусові слова як непомильні ‒ як слова самого Бога. Він довів правдивість вчення апостолів і надихнув християн, щоб прийняли писання апостолів ‒ Новий Завіт ‒ як зобов’язуюче Боже одкровення. Він сам є і автором цих писань ‒ Святого Письма. Він провадив і Отців Церкви, коли вони збиралися на Соборах, інтерпретували вчення апостолів і формулювали догми. Він діяв, коли папи проголошували зобов’язуючі догматичні дефініції віри. І Він ‒ той же Святий Дух ‒ сьогодні вказує і свідчить християнам-католикам, що Христова Церква не має папи. Він, Дух Ісуса Христа, Дух істини, свідчить в наших серцях і нашому розумі, що ні в кому іншому немає спасіння, тільки в Ісусі Христі. Він, Святий Дух, дає віруючим зрозуміти, що за нехристиянськими релігіями є протилежний дух ‒ диявол. Очевидно, що це підтверджує також цілий ряд пап, соборів і вся Біблія.

Тому ми не повинні боятися. Маємо певність! Знаємо, Кому і у що вірити! Знаємо дорогу спасіння! Воскреслий Христос обіцяє нам: «Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28,20). Він ніколи не залишить свою Церкву, не залишить і тебе, якщо ти Його шукаєш і хочеш наслідувати щирим серцем. По всьому світі вже є багато груп християн-католиків, які залишаються вірними католицькій традиції і не  наслідуют ь Ватикан у його відступництві. Наша УП ГКЦ хоче бути і є однією з цих помісних католицьких церков однієї великої правовірної Католицької Церкви. Поки що ми не включені до жодної міжнародної церковної структури, але маємо єдність віри з усіма, хто має правовірну католицьку традицію.

Ми також співпрацюємо з деякими групами православних і євангельських християн, з якими не поділяємо усі їх доктринальні погляди, але нас об'єднує віра в Господа Ісуса, Який є нашим єдиним спасінням, а також об’єднує наше ставлення до суспільних проблем сьогодення. Насамперед, як християни-католики ми хочемо виступати на захист цінностей традиційної сім'ї, на яку сьогодні нападають і підривають за допомогою найрізноманітніших суспільних пороків і збочених ідеологій. Ми регулярно беремо участь у маніфестаціях «Обнова сім'ї ‒ воскресіння народу», які проводяться чотири рази на рік, та в інших акціях на  підтримку відновлення моральних законів у нашій країні. Найближча з цих маніфестацій відбудеться як раз завтра 21.04.2014р. з 14:30 на площі св. Вацлава.

В рамках наших недільних Богослужінь ми намагаємося святкувати День Господній, неділю, за прикладом першої Єрусалимської церкви. (Дії. 2,42) Ця перша Церква після П'ятидесятниці мала понад 3 000 віруючих і всі приймали апостольське вчення, мали братню спільноту, ламання хліба (Євхаристію) і перебували на молитвах. Наше Богослужіння починається о 10:00, але деякі вірні приходять на годину раніше і проводять цю годину в молитві як підготовку до зустрічі з Ісусом в Євхаристії. Під час Св. Літургії або після неї ми проповідуємо Слово Боже у згоді з апостольським вченням. Тоді більшість присутніх залишаються на духовну розмову і у братерській спільноті діляться своїм досвідом віри з повсякденного життя.

Бог сьогодні хоче від нас, щоб ми навернулися до Нього всім своїм серцем і виконали ці умови, які виконала рання церква. Віримо, що Він не дозволить себе осоромити і озброїть нас силою з висоти, щоб ми були Його свідками в Єрусалимі (серед християн), в Самарії (в пост-християнській Європі) і аж до краю землі. Так настане духовне воскресіння Церкви і перемога Непорочного Серця, яку Божа Матір обіцяла 98 років тому у Фатімі. В Бога немає нічого неможливого, Він може наповнити всі церкви Праги наверненими християнами.

 

Українська Правовірна Греко-Католицька Церква в Чехії

 

о. Вацлав, Великдень, 20 квітня 2014р.

 

Наші недільні Богослужіння: о 10:00, храм Sacre Coeur (Пресвятого Серця)

Holečkova 31, Praha 5, Smíchov

tel: 728 305 531; веб: uprkccr.com

Лист християнам Праги